14 січня 2024 року

14 січня 2024 року була річниця жахливішої події для нашого рідного міста Дніпра, день коли оскаженілі сусіди потрапили ракетою до великого житлового будинку на Набережній Перемозі.

День, який ніколи ніхто з Дніпра не забуде. В памʼяті все закарбувалося….

В перші 10 хвилин після звуку вибуху, багатьом дніпрянам, ще не було відомо, що саме сталося, «фахівцям» здавалося, що то працювало ППО. Краще б так і було, але на жаль ні… 

Картина, яку ми побачили була ніби з фільму жахів. Проїзди перекриті. Було багато людей, багато людей йшло в одному напрямку. Вразила їх кількість. Ніхто не розумів, що саме робити, не було ніякої координації дій, не було в кого спитати, але працювали всі. Хтось розчищав дорогу для спецтранспорту , бо проїхати було неможливо, вся дорога була завалена уламками від будинку, склом … Хтось попервах допомагав шукати та визволяти людей з під уламків.

А ми? Нам швидко прийшлось отямитися, зібратися й от вже дівчата від нашого благодійного фонду бігають в маніжках та роздають гарячі напої, енергетики, все що можна було помістити в кишені ДСНС, поліції, водіям спец транспорту, просто людям , які продовжували шукати своїх рідних. Був дуже великий мороз, холодно було всім. 

Підготували ліжка в нашому шелтері, для постраждалих, були готові зустріти людей. Але до нас не заїхала жодна людина! Знаєте чому? Бо всіх в той день до дому запрошували та забирали дніпряни. Саме в той час дніпряни проявили таку нескінчену людяність.

Після 47 сімей потерпілих сімей ми змогли забезпечити житлом. СОРОК СІМ!

Ми ще раз подякуємо кожному хто в той час : зміг надати квартири для оренди, кожному рієлтору, який допомагав квартири шукати та розселяти людей, були дзвінки коли просто казали чи можемо ми допомогти та сплатити комунальні замість потерпілих і звісно всім хто допомагав збирати кошти, щоб сплатити оренду плату.

Тоді всю цю ситуацію витягнули саме люди - українці, які змогли обʼєднатися та підтримати один одного.